Шаблон “перша команда з п’яти AI-агентів” зараз популярний: по одному агенту на кожну функцію бізнесу, і ніби все саме поїде. Ця стаття про те, що з цього шаблону варто взяти, а що краще пропустити.
Що пропонує джерело
Тред @EXM7777 від 18 липня 2026 року описує команду з п’яти агентів, по одному на функцію бізнесу: залучення лідів, контент, продажі, виконання робіт для клієнтів, фінанси. Агенти працюють на трьох “двигунах” (Claude Code, Codex і Hermes) і живуть у спільному робочому просторі Raft.
Сам шаблон агента складається з п’яти частин: ім’я, “душа” (опис ролі і правил на пів сторінки), пам’ять (файл нотаток, який агент веде сам), цілі (що агент має, що для нього “готово”, що він передає людині) і “серцебиття” (розклад, за яким агент прокидається сам).
Найсильніша частина треду, на мою думку, не шаблон, а правило рев’ю: жоден агент не оцінює власну роботу. Кожен результат проходить через другого агента, якому сказано вважати, що робота зламана, і знайти де. Відмова завжди з причиною, причина записується назад у файли агента. І окремо: усе, що виходить назовні (листи, гроші, робота для клієнта), лишається чернеткою, поки людина не вирішить.
Перший тиждень у треді теж описаний тверезо: один агент, не п’ять; на другий день до нього додається рецензент; далі пара працює щодня, а кожне виправлення, яке довелось зробити двічі, записується у файл. Наступний напрям додається лише тоді, коли перший працює без вас.
Цифри окремо від висновків
Тред спирається на дві цифри від Anthropic, і обидві я перевірив за першоджерелом.
90,2%. У червні 2025 Anthropic описала свою систему для дослідницьких запитів: головний агент на Claude Opus 4 роздає підзадачі кільком агентам на Claude Sonnet 4. На внутрішньому тесті Anthropic така схема перевершила одного агента на Opus 4 на 90,2%. Дві деталі, яких у треді немає: тест був про пошукові задачі “вшир” (наприклад, зібрати всіх членів рад директорів компаній з певного списку), і система витрачала приблизно в 15 разів більше токенів, ніж звичайна розмова. Це аргумент за розподіл роботи між агентами, а не за “рецензента, який не є автором”. Тред приклеює цифру до правила рев’ю, якого в дослідженні не було.
65%. У червні 2026 Anthropic запустила Claude Tag, версію Claude, що працює як учасник каналів у Slack, і написала, що 65% коду її продуктової команди створює внутрішня версія цього інструменту. Це цифра про код всередині компанії, яка робить модель, а не про контент чи продажі малого бізнесу. Claude Tag на момент написання доступний у беті лише на планах Team і Enterprise.
Решта цифр у треді (“20 000+ команд”, “10 людей і 100+ агентів”) це цифри Raft про себе, і я не знайшов, чим їх перевірити.
Що пропустити
Спільний простір для агентів. Звучить переконливо, але у власника бізнесу з двома людьми і одним напрямом немає проблеми “п’ять агентів не бачать роботи одне одного”. Є проблема “я не встигаю перевіряти те, що агент написав”. Її кімната не вирішує. Спочатку варто дізнатись, чи потрібно вам узагалі більше, ніж одна папка з файлами.
Три двигуни. Тред радить окремий інструмент для нічних задач (Hermes) і окремий для коду (Codex). Для першого напряму достатньо одного інструменту, який ви вже вмієте відкривати. Розклад “щоранку о 7:00” нема на чому робити, поки немає що запускати щоранку.
П’ять напрямів одразу. Це в самому треді сказано, але варто повторити: команда, яку нема кому годувати, це театр. Один напрям, у якому ви втрачаєте найбільше годин.
Що змінюється, коли будуєш один напрям по-справжньому
Я взяв напрям, який у треді називається “content creation”, і побудував його для власного сайту. Не як шаблон, а як робочий контур, через який має пройти кожен матеріал. Ось що змінилось порівняно з тредом.
Агентів два, а не один плюс “рецензент за сумісництвом”. Перший, рерайтер, читає джерела, відділяє факти від інтерпретацій і пише чернетку. Другий, редактор, читає чернетку і джерела заново. У треді рецензент для контенту це агент з іншого напряму (у прикладі “ray перевіряє cole”). У реальності редактор потребує власних правил: що вважати непідтвердженим твердженням, які слова заборонені, що робити з чужими картинками. Це окрема робота, а не додаткове навантаження на агента, який пише пропозиції клієнтам. У мене обидва живуть як команди в Claude Code, кожна зі своїм файлом інструкцій.
Заборона рецензувати власну роботу записана в правилах, а не в побажаннях. Рерайтер не має права запускати чеклист редактора. Редактор не має права переписувати текст. Не лише тому, що агенти хвалять себе, а тому, що коли одна й та сама сутність і пише, і схвалює, ви не знаєте, чи щось узагалі перевірялось.
Зауваження замість переписування. Це найбільша відмінність від того, що робить більшість людей з AI-редакторами. Редактор у моєму контурі виправляє лише механічне: одруки, заборонені слова, зламаний шлях до картинки. Усе, що торкається змісту, стає зауваженням у файлі рев’ю: ось твердження, ось чим воно підкріплене або не підкріплене, ось рішення, яке має ухвалити людина. Відполірований текст, з якого не видно, що саме перевіряли, гірший за сирий текст зі списком сумнівів.
Стани матеріалу замість “готово чи ні”. Кожен матеріал має одне поле стану: чернетка (рерайтер зробив, ніхто не перевіряв), рев’ю (редактор лишив зауваження, черга власника), готово (власник закрив усі зауваження), опубліковано. Стан каже, чия зараз черга. Без нього неможливо зрозуміти, чи текст, який лежить у папці, хтось уже читав.
Людина як остаточне рішення, і це закріплено в механіці, а не в принципах. У треді “ви лишаєтесь фінальним рішенням” звучить як принцип. У робочому контурі це означає конкретне: стан “готово” може поставити тільки людина, а команда публікації відмовляється працювати з будь-чим іншим. Агент не може опублікувати, навіть якщо захоче. Принцип, який не закріплений у механіці, тримається рівно до першого поспіху.
Файл рішень лишається назавжди. У треді причини відмов записуються назад у “душу” агента. У мене кожен матеріал має файл рев’ю: що взято з яких джерел, звідки кожна картинка, які твердження підтверджені, що вирішив власник. Він не видаляється після публікації. Через пів року на питання “звідки ця цифра” є відповідь.
Як насправді виглядає перший тиждень
Контур побудований, і перший матеріал проходить через нього зараз. Ось чого варто чекати від першого тижня, якщо ви робите те саме.
День перший іде не на агентів, а на brief: документ про те, для кого ви пишете, яким голосом, які слова заборонені, як позначати джерела. Тред називає це “душею” і обіцяє пів сторінки. У мене вийшло кілька сторінок, і більшість із них не правила, а судження, які раніше жили в голові: наприклад, що одне джерело, переказане своїми словами, не публікується, або що тред з X завжди позначається як тред з X.
День другий і третій це перша чернетка і перше рев’ю. Тут виявляється, що частина зауважень редактора насправді зауваження до brief, а не до тексту. Кожне таке зауваження записується у brief, а не виправляється в тексті вручну.
Решта тижня: власник читає зауваження, ухвалює рішення, і матеріал стає готовим. Перший матеріал майже напевно займе більше часу, ніж якби ви написали його самі. Тред про це попереджає і має рацію: ви записуєте судження, яке зазвичай застосовуєте на ходу. Другий матеріал піде швидше, бо brief поповнився.
Чого не варто робити в перший тиждень: підключати розклад, шукати “кімнату” для агентів, додавати другий напрям.
Що робити далі
- Оберіть один напрям, де ви втрачаєте найбільше годин і де результат можна перевірити очима за десять хвилин. Контент підходить, фінанси на перший раз ні.
- Напишіть brief до того, як створите агента. Якщо ви не можете сформулювати, що таке “погано” для цього напряму, агент цього теж не зможе.
- Заведіть два агенти з різними правами: один пише, другий лишає зауваження. Жоден не публікує.
- Дайте кожному результату стан і зробіть так, щоб останній стан міг поставити лише ви.
- Кожне виправлення, яке ви зробили двічі, записуйте у brief. Це і є те “самопокращення”, про яке пише тред, тільки без магії.
Оригінал: тред @EXM7777 на X, 18 липня 2026.
Хочете, щоб ваш бізнес працював краще? Поговорімо